Бо путь тих, хто спасається, стільки обіцяє майбутніх благ,
скільки завдає трудів у теперішньому.
Святитель Василій Великий
24 серпня Українська Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Іоанна затворника Свято гірського. Канонізували цього подвижника віри у 1995 році. Цей день особливо святкується у Святогірській Свято-Успенській Лаврі в Донецькій єпархії.
Преподобний Іоанн подвизався у Святогірській обителі в середині ХІХ століття. Певний час він виконував послух економа (відповідального за монастирське господарство). Втім, бажаючи як найбільше наблизитися до Господа, Іоанн бере на себе подвиг затворництва. Він спав у труні, витримував строгий піст, присвячував увесь час молитві, звершуючи при цьому сотні поклонів. Після 18 місяців такого подвигу преподобний Іоанн був пострижений у велику схиму.
Диявол не полишав преподобного у спокої, піднімаючи проти нього монастирську братію; остання звинувачувала подвижника у гордості. З середини 1850-х років преподобний причащався кожної неділі, а після богослужіння благословляв народ у церкві та відкривав двері своєї келії для настанов. За прикладом прадавніх християн, Іоанн носив вериги і власяницю.
В кінці життя, від довго перебування у темряві, подвижник Іоанн осліпнув і лише творив Іісусову молитву. Після смерті святого було поховано біля вівтаря лікарняної церкви. Свою шану Святогірському затворнику народ віддавав і після його смерті. Не припинялися паломництва до мощів святого і після революції 1917 року, не зважаючи на заборони з боку безбожної влади. Зараз мощі подвижника знаходяться у головному Успенському соборі, у лівій його частині у спеціально виготовленій для цього дерев’яній раці.
І сьогодні продовжують приходити до преподобного Іоанна Святогірського люди – хто за допомогою а хто з подякою. Усі схиляють свої голови перед його святими мощами. Він усім допомагає і всім освічує вірний шлях до спасіння через темряву гріха, подібно до світильника (Мк. 4,21), поставленого на горі – Святій Горі.