Свято Благовіщення — що ми про нього знаємо?

Чи відомо вам, що благовіщення відбулося двічі?

Скільки років тоді було Богородиці?

Звідки в Господа брати і чи могла б Пресвята Діва відмовитися стати матір’ю Господа.

– Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці сприймається в Україні як традиційне та усталене, але далеко не всі замислюються, що саме тоді сталося. Владико, чи могли б Ви розказати про обставини того дня, коли архангел Гавриїл явився Богородиці?

– Як нам говорить Святе Передання, в цей день Пресвята Богородиця займалася читанням Святого Письма. І Благовіщення – блага звістка, що від Неї народиться Господь наш Іісус Христос і Спаситель світу, – сталося якраз у той час, коли вона читала пророцтво Ісаї про те, що народиться немовля Боже.

Ми знаємо, що це була дуже радісна і водночас несподівана звістка. Тому що, з однієї сторони, увесь світ на неї чекав, а по-друге, ніхто не знав, коли це точно станеться. Так, Пресвята Богородиця зростала при храмі в Єрусалимі, але ніхто достеменно не знав, що Вона – дійсно та Діва, Яка народить Божого Сина.

Нам відомо, що були вказівки Захарії, батькові Іоанна Хрестителя, але це не було масово. Тому ця подія була несподіваною не тільки для інших людей, але, як ми бачимо зі Святого Письма, і для самої Пресвятої Богородиці.

– Коли архангел явився до Захарії зі звісткою, що в нього народиться син, а Захарія на той час уже був літнім чоловіком і тому висловив сумнів, то ангел змусив мовчати Захарію до народження Іоанна Хрестителя.

Богородиця теж висловлює сумнів, але ангел не накладає на неї ніякого покарання, навпаки – пояснює, як саме це станеться. Чому так?

– Тому, що коли Захарія мовчав, це не приносило нікому шкоди, а якби замовчала Пресвята Богородиця, була б велика шкода для інших.

Сам сумнів носив різноякісний характер. І сумнів Пресвятої Богородиці не виглядав, як якась недовіра Богові, натомість – як запитання: «Як це станеться?» А Захарія висловив недовіру, тому він був покараний.

– У день свята Благовіщення весь час наголошується, що Богородиця до Різдва – Діва, у Різдві – Діва і після Різдва – Діва. Разом із тим в Євангелії зустрічається згадка про братів Господа Іісуса Христа. Як таке може бути?

– Тут немає ніякої помилки. По-перше, ми знаємо, що Пресвята Богородиця була обручена з праведним Йосифом, якому на той час уже було 80 років, тобто він фізично не міг мати дітей. Але ж він мав першу жінку, від якої якраз були народжені перші його діти та які після обручення з Дівою Марією стали спільними дітьми, тобто братами Іісуса Христа.

– А скільки років було Богородиці на час Благовіщення?

– Передання говорить, що Їй було приблизно 16 років.

Треба також звернути увагу на те, чого в нас часто не помічають, і на чому наголошують святі отці: Благовіщення сталося двічі, а не один раз. Один раз воно сталося, коли Пресвята Діва читала Святе Письмо, а другий раз – на джерелі, яке називається Джерелом Благовіщення.

– Я якраз хотіла запитати: є деякі ікони Благовіщення, на яких зображена Богородиця, Яка читає книжку, а є такі, де Богородиця зображена біля колодязя. То які ікони правильні?

– І ті, і ті вірні. Тому що вони якраз говорять про «подвійне» Благовіщення.

Є багато ікон, на яких ці дві події поєднані. Тобто зображена Пресвята Богородиця у момент, коли Вона читає Святе Письмо, а трохи нижче зображується, як ангел благовістить Їй біля джерела.

Є слова в євангельському читанні на свято Благовіщення, що праведний Йосиф не хотів, аби Марія залишалася з ним, він хотів Її відпустити. А який сенс у цьому відпущенні, якщо молода жінка, яка з ним обручена, вагітна?

Праведний Йосиф хотів, аби Марію не засудили. Адже у невеликому містечку люди краще знають один одного – тоді всі знали, що Пресвята Діва не була у повному сенсі слова жінкою Йосифа. Тому коли праведний Йосиф дізнався, що Пресвята Діва вагітна, хотів Її відпустити, щоб Вона перейшла в інше місце, де б могла, як зараз кажуть, почати життя знову, щоб не мала сорому від тієї огласки, яка буває у таких випадках.

Але ангел для того і з’явився, щоб сказати:

«Не бійся прийняти Марію, тому що Те, що народиться у Ній, є від Духа Святого. Народить Сина, і даси Йому ім’я: Іісус, тому що Він спасе людей Своїх від гріхів їх».

– Владико, ще таке питання: а чи могла Богородиця відмовитися?

– Згідно зі вченням Церкви, Вона могла б відмовитися, тому що кожна людина має свободу волі і свободу вибору. Але Господь знав наперед, що коли Свята Діва почує про цю благу вість і дізнається, яка місія на Неї покладається, то Вона не відмовиться. Він знав, що Вона зробить вибір правильний – погодиться стати Матір’ю Господа.

– Тобто Богородиця могла почути таку звістку і, теоретично, сказати: «Я боюсь»?..

– Вона, як вільна людина, могла б відмовитися. Але, підкреслю, Господь наперед знав, не змусив, не вмовляв Її, але просто знав, що Богородиця вибере якраз цей варіант.

– Владика, якщо можна, пастирське слово: чому Православна Церква так вшановує це свято, чому це для нас має важливе значення?

– Ми чуємо в тропарі, що Благовіщення – початок нашого спасіння. Тобто блага звістка, що народиться Спаситель, і поклала початок нашому спасінню. Адже ми дізнались, що є та Діва на землі, Яка вже виросла, стала спроможною народити Сина Божого і таким чином дати Йому можливість прийти у цей світ, щоб проповідувати, постраждати і врешті зцілити нас Своєю Кров’ю.

Тому Благовіщення має важливе значення для нас. Тому ми і святкуємо його радісно, бо знаємо, що Господь дійсно народиться – блага звістка про це вже прозвучала, Господь це підтвердив, і наше спасіння починає свій відлік.

 – І наостанок: існує благочестива традиція нічого не робити в день свята Благовіщення. Кажуть, що на Благовіщення і пташка гніздо не звиває, нібито працювати – гріх. Чи так це? І якщо людина раптом працювала в цей день, чи мусить вона якось остерігатися чи переживати, що буде якесь особливе покарання від Богородиці за те, що людина працювала в день Її свята?

– Згідно з Уставом Православної Церкви, дійсно, кожне свято дається нам для того, щоб ми відпочивали, тому що воно дорівнюється до суботи. А у Старому Завіті субота була днем, який ти повинен присвячувати Господу.

Для нас кожне християнське свято теж є суботою, адже апостол сказав: «Субота наша – Христос». Тобто в ці дні дуже важливо вшановувати Господа, прославляти Його. Але це ж не значить, що Господь наклав заборону на будь-яку діяльність. Якщо ми прислухаємось, то почуємо: всі дні працюй для своїх потреб, а цей день працюй для Господа, тобто ми і в цей повинні працювати, але – для Господа.

А праця для Господа – це й наші труди для ближніх, наприклад, провідати хворого, своїх близьких або тих, хто перебуває у стражданнях, допомогти якійсь бабусі тощо. Тобто це є теж начебто праця, але праця духовна, та праця, яка повинна давати нам можливість зробити краще для людей, щоб вони теж почули благу вість від Бога, знали, що Господь їх пам’ятає і дає можливість духовно зростати.

Тому, гадаю, якщо людина щось добре робила у цей день, то нічого грішного і поганого в цьому немає.

– Владико, дякуємо за відповіді на наші запитання. На все добре!

Бесіду вела Юлія Комінко

Єпископ Іларій Макарівський

За матеріалами сайту: Православіє в Україні

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.